Важкий піхотний мельтостріл — найбільш вражаюча зброя, яка доступна термінаторам із відповідною стрілецькою спеціальністю. Застосовується для ураження великого скупчення сильно броньованої піхоти, ураження бункерів, легкої та середньої броньованої техніки. Наносить катастрофічний моральний урон ворогу. Були випадки, коли ворог здавався в полон лише через чутки про застосування цієї зброї проти них.
На відміну від плазмової зброї, яка вражає ціль компактним згустком на відстані, мельта працює інакше: вона викидає вузький потік надрозігрітої плазми, зчепленої з перегрітими металевими аерозолями. Ця соплеподібна субстанція летить зі швидкістю кулі й пропалює все на своєму шляху. Чим ближче до цілі — тим гарячіший потік і тим глибше проникнення. На короткій дистанції жодна броня не вистоює.
Постріл із мельтостріла — це подія. Спочатку чути низький гул генератора, потім повітря перед стволом починає мерехтіти від спеки, і за долю секунди — надгучний вибух. Нагрів атмосфери створює ударну хвилю, яка сама по собі може збити з ніг незахищену піхоту поруч зі стрільцем. У місці влучання метал світиться білим, броня плавиться й стікає розпеченими краплями, залишаючи після себе акуратний проплавлений отвір або цілий пролом. Екіпаж бронетехніки всередині часто гине ще до того, як мельта повністю пройде крізь броню — просто від теплового удару.
Головний недолік — дальність. Потік мельти швидко розсіюється в атмосфері, тож уже на сотні метрів пробивна здатність різко падає. Це зброя ближнього бою, і стрілець завжди йде в перших рядах. У вакуумі мельта поводиться трохи краще — немає атмосфери, яка розсіювала б потік, — але все одно це не далекобійна зброя.
Енергоспоживання величезне. Більшість моделей живиться від змінних енергетичних комірок надвисокої щільності або під’єднується безпосередньо до ранцевого реактора. Після трьох-чотирьох пострілів автоматика блокує спуск — камера випромінювання розжарюється до критичних температур, і якщо не дати їй охолонути, зброя просто розплавиться в руках. Бувалі стрільці знають: мельта не прощає поспіху.
Модифікації
Мельтостріл-7 «Пекло»
Базова модель, від якої пішли всі інші. Вага в спорядженому стані — дев’яносто два кілограми, і це не просто цифра: «Пекло» є найважчим, найпотужнішим і найменш компромісним мельтострілом у арсеналі Гетьманату. Має три змінні енергокомірки в коробі, кожна на один постріл. Приціл — коліматорний із термальним сенсором, бо крізь мерехтливе від спеки повітря звичайна оптика майже безкорисна. Приклад фіксований, розрахований на оператора в силовому екзоскелеті.
«Пекло» — це чиста, не розбавлена компромісами міць. Усі наступні модифікації («Молот», «Інженер», «Шторм») жертвували або вагою, або пробивною здатністю, або щільністю потоку заради спеціалізації. «Пекло» нічим не жертвує. Його потік — найвужчий і найщільніший серед усіх мельтострілів, сфокусований майже в точку. На короткій дистанції він пробиває основний бойовий танк наскрізь — разом із двигуном, екіпажем і тим, що стоїть за танком. Броньовані двері, фортифікаційні стіни, силові щити — усе це перестає існувати після одного влучання.
Саме тому «Пекло» видають лише термінаторам із важкою стрілецькою спеціалізацією — і лише тоді, коли старшина точно знає, що на полі бою буде щось, із чим не впораються ані «Молоти» сердюків, ані плазмостріли. Основний бойовий танк, штурмова машина, ворожий термінатор у надважкій броні, укріплений ДОТ — ось цілі для «Пекла».
Розплата за цю потужність — тепловиділення. Після трьох пострілів камера випромінювання розжарюється до такого стану, що навіть автоматика не завжди встигає заблокувати спуск вчасно. Бувалі стрільці знають: після третього пострілу треба або міняти позицію, або міняти ствол. У найгарячіших ситуаціях термінатори свідомо йдуть на ризик і стріляють четвертий раз — після цього «Пекло» зазвичай можна списати, але ціль уже гарантовано не існує. Власне, назва «Пекло» — це не про те, куди потрапляє ворог після пострілу. Це про те, що відбувається навколо самого стрільця.
Мельтостріл-7М «Молот»
Модернізована версія для Сердюків-штурмовиків. Вага зменшена до шістдесяти восьми кілограмів — це межа, яку дозволяє носити стандартний сердюцький екзоскелет без перевантаження сервоприводів. Короб розширений до чотирьох комірок замість трьох, що дає додатковий постріл перед зміною магазина.
Головна відмінність «Молота» від базового «Пекла» — це не просто зменшена вага. Інженери переробили систему фокусування потоку: заряд став ширшим і менш щільним, але на короткій дистанції це не вадить. Натомість сердюк отримує зброю, яка здатна випалити вхід у бункер, прорізати герметичні двері абордажної цілі чи знести опорну стіну — і після цього в нього ще лишаються заряди для бою всередині.
«Молот» спеціально спроектований під тактику сердюцьких штурмових груп: підійшли, проломили, залетіли, зачистили. Сердюк із «Молотом» іде другим номером у штурмовій двійці — перший несе силовий щит, другий валить усе, що за дверима. Після пролому мельтострілець скидає сошки й далі працює з плеча, випалюючи коридори й приміщення.
Недолік — менша глибина пробиття порівняно з «Пеклом». Проти основного бойового танка чи потужних фортифікацій «Молота» може не вистачити. Але Сердюки й не ходять на танки з мельтою — для цього є термінатори з «Пеклом». Їхня справа — двері, перебірки, ДОТи та все, що можна проломити з ходу й одразу зайти.
Мельтостріл-7І «Інженер»
Спеціалізована версія для інженерних підрозділів. Вага — сімдесят п’ять кілограмів. На відміну від бойових модифікацій, «Інженер» — це насамперед інструмент, і лише потім зброя. Замість бойових енергокомірок використовує регульований потік зниженої потужності — достатньо, щоб прорізати герметичні шлюзи, перебірки космічних станцій або розчистити завали. Має додатковий лазерний далекомір, який автоматично підлаштовує фокусування потоку під товщину матеріалу.
Головна фішка «Інженера» — точність різу. Оператор виставляє глибину й ширину прорізу на наручному тактичному комп’ютері, після чого мельтостріл сам регулює щільність потоку. Можна акуратно вирізати дверний отвір у броньованій перебірці, не обваливши всю стіну. Можна перерізати несучу балку з точністю до сантиметра. Можна розчистити завал, не підпаливши всього навколо — хоча пожежна безпека поряд із мельтою все одно поняття відносне.
Під час абордажів «Інженер» — незамінна річ. Саме інженер із цією моделлю прорізає шлях усередину ворожого корабля, поки решта групи прикриває його від оборонців. Умілий оператор здатен вирізати акуратний колоподібний лаз у броньованому корпусі за лічені хвилини — швидше, ніж будь-який плазмовий різак. У крайньому разі «Інженер» може працювати і як бойова зброя, але для цього доведеться викрутити потужність на максимум вручну, а після двох-трьох таких пострілів точне фокусування летить у прірву й потребує заводського калібрування. Тому інженери бережуть свій інструмент і лізуть у бійку лише тоді, коли вже зовсім приперло.
Мельтостріл-7Ш «Шторм»
Штурмовий варіант із полегшеним стволом і зменшеною вагою до п’ятдесяти п’яти кілограмів — найлегший у родині мельтострілів. Жертвує пробивною здатністю заради мобільності й швидкості перенесення вогню. Потік ширший, але менш сфокусований — на короткій дистанції випалює цілий сектор перед стрільцем. Улюблена зброя термінаторів, які спеціалізуються на зачистці приміщень: один постріл — і кімната чиста разом із дверима.
«Шторм» створювався не для пробиття танків, а для ближнього бою в тісних просторах — коридори, відсіки, каземати, печери. Широкий конус ураження дозволяє одним пострілом накрити одразу кількох ворожих бійців або цілий вузький прохід. На дистанції до десяти-п’ятнадцяти метрів «Шторм» не залишає нічого живого в секторі обстрілу — буквально випалює повітря разом із тими, хто в ньому стояв.
Через зменшену масу заряду й розширений потік «Шторм» має найменше тепловиділення серед усіх мельтострілів — це дозволяє зробити до п’яти пострілів поспіль без блокування. Для зачистки це критично: коли ти заходиш у ворожий бункер, у тебе немає часу чекати, поки ствол охолоне. Ти стріляєш, ідеш, стріляєш, ідеш — і так поки не скінчаться або заряди, або вороги.
Головний недолік — «Шторм» майже безсилий проти важкої броні. Основний бойовий танк інших імперій має достатню товщину броні, щоб не помітити пострілу зі “Шторму”, тим паче, що прийдетьс стріляти майже впритул. ПАле для цього є «Пекло» й «Молот». «Шторм» — це зброя останнього ривка, коли треба залетіти всередину й вичистити все, що рухається, швидко й без зайвих розмов.
Застосування у військах
У Гетьманаті мельтостріл — це не масова зброя. Його отримують лише термінатори зі стрілецькою спеціалізацією та окремі групи Сердюків-штурмовиків. У десятку зазвичай є один мельтострілець і то не завжди. Через складність у використанні та дуже вузької спеціалізації застосування (штурм приміщень та прорубка барикад, ще рідше — бій із технікою) сердюки не завжди беруть цю зброю в бій.